В степу, поміж високих бадилин
В степу, поміж високих бадилин,
Безмісячної запашної ночі
Чудовисько потрапило в полин,
І тільки сльози зеленаві точить.
Все, що йому відрадою було –
Побило, ще й пообгризало трупи,
Та знову давить, давить у чоло
Драконові залізна шкаралупа.
Отак і я, лише пускаю дим,
Заледве озираюся спроквола,
Не в силах розірвати, та піти
З безвихідного запашного кола.
Сичу та наполохано дрижу,
Волочену торкаючи межу.
01.03.2013
Безмісячної запашної ночі
Чудовисько потрапило в полин,
І тільки сльози зеленаві точить.
Все, що йому відрадою було –
Побило, ще й пообгризало трупи,
Та знову давить, давить у чоло
Драконові залізна шкаралупа.
Отак і я, лише пускаю дим,
Заледве озираюся спроквола,
Не в силах розірвати, та піти
З безвихідного запашного кола.
Сичу та наполохано дрижу,
Волочену торкаючи межу.
01.03.2013
Коментарі
Дописати коментар