Срібнозілля

Десять тисяч років дощу. За вікном кипить молоко. На вікно поставлю свічу, Біле припадає димком. У вільзі лютневих ночей, Довгих, хоч ножем відрубай, Ще один бетонний ковчег Заколисує небокрай. Вимокли чиїсь сорочки. Кличуть на балконі своїх. І свічки на вікнах, свічки… Ще багато блимає їх. Сохне перепрілий резон, Із вікна - повітря гниле, Завалився, бач, горизонт: Потонуло добре і зле. І куняєш над рюкзаком, Доки в черево корабля Раптом стусоне кулаком Сонна та сердита земля. Verbyna (Ірина Огієнко) 16.02.2013

Мандруємо нізвідки у нікуди, Приходимо та підем крадькома. Ти не чекай на те, чого нема, Іди шляхом веселого приблуди. Тиняйся від палацу та до двору, І скільки б не було на світі меж, Ти зійдеш, докульгаєш, доповзеш. Остання стежка буде тільки вгору. А на горі тисячоруке древо Горнець тримає у сухій руці, І кубляться у ньому горобці. Туман і гомін, хвиля чебрецева. Сідай у тіні лісової хати, Тобі ще так далеко мандрувати. 15.02.2013

Это песня из замечательной чешской комедии "Vrchni, prchni" (1981), в советском кинопрокате она шла под названием  "Официант, получите!" Северный ветер Волочу дырявую подошву, подхватил золотую лихорадку, Я худ, слаб, немощен. Голова у меня болит, а в синей дали искрится и сияет моя мечта. Край под снегом молчит, там следы волчьи, Туда напрасно будешь писать мне письма. Там, в деревянной хижине, о золотых самородках Я мечтаю в тысячный раз. Припев: Северный ветер лютый, подожди, любовь моя, немного, К ногам твоим брошу золотые слитки, Или вообще не вернусь. Я уже зарос бородой, и волки идут сюда, Уже слышу их вой все ближе и ближе, Они уже учуяли мой след, уже слышат, Что рою себе могилу и сколачиваю крест. Здесь лежит дурак, который хотел хату с бассейном, И ради этого покинул твое прекрасное лицо. Все, что у него есть – это жестяная кружка, в ней пара золотых крупинок, И полярное сиянье над могилой. Припев: Северный ветер лютый, п