Ой, не скрегочи, маро
Ой, не скрегочи, маро, наче каміння в жорнах. Ой, не шепочи, нема тобі віри. Навіщо причвалала з болота? Ти ж на сухому не живеш. Ти ж іще волатимеш до панни долі, Щоб забрала тебе зі степу до твані-мами, У якої оченьки сирі й сірі, Устоньки голодні, Рученьки холодні... Ой боже, холодні!.. Глитай же, маро! Я крізь тебе проросту. Verbyna