Якби нам українського Мойсея
Якби нам українського Мойсея, Ще й найновіший Божий заповіт – Не вірити оманливим есеям, Не ворушити перепрілий світ, Де п’ятирічки тупцяли поволі, Росли надої й фікус на вікні. Там, де було насправді тільки й волі, Що вивести три букви на стіні. Аби оте розбавити похмуре Живоття, те гадючення бридке, Черкаєш «х*й» немовби джеттатуру Під всяким, що червоне й громіздке. Пішло, пішло, розтало в піднебінні, У тиші, у заросеній траві. Сьогодні вже три букви непотрібні, Бо заклинання нинішні – живі. Та знову хтось притрушений белькоче Про воскресіння лживих настанов. Не хочу, доле, далебі не хочу, І все зроблю, аби ніколи знов. Verbyna