Якби нам українського Мойсея

Якби нам українського Мойсея,

Ще й найновіший Божий заповіт –  

Не вірити оманливим есеям,

Не ворушити перепрілий світ,

 

Де п’ятирічки тупцяли поволі,

Росли надої й фікус на вікні.

Там, де було насправді тільки й волі,

Що вивести три букви на стіні.

 

Аби оте розбавити похмуре

Живоття, те гадючення бридке,

Черкаєш «х*й» немовби джеттатуру

Під всяким, що червоне й громіздке.

 

Пішло, пішло, розтало в піднебінні,

У тиші, у заросеній траві.

Сьогодні вже три букви непотрібні,

Бо заклинання нинішні – живі.

 

Та знову хтось притрушений белькоче

Про воскресіння лживих настанов.

Не хочу, доле, далебі не хочу,

І все зроблю, аби ніколи знов.

Verbyna