Підробіток
Телефон завовтузився в кишені, коли Янка виходила з метро. ― Ну шо там? ― Та нічо, ма, нормально. ― Роботу знайшла? ― Шукаю. Янка цокотіла підборами по асфальту, батон і пляшка кефіру підстрибували в шопері. ― Їсти є шо? ― Є… ― Та да, канєшна… Я тобі посилку вислала. Ти ж іще там живеш, де Нова пошта? Янка хотіла сказати, що вже ні, але змовчала. Ввечері хазяйка квартири постукала до неї в кімнату, мовляв, до тебе прийшли. Розхристана Янка вийшла в коридор. Біля дверей стояв низенький дідок у сірій куртці з капюшоном. ― Я нічого не замовляла! ― налякалася. ― Ні, доцю, я не кур’єр. Ти шукала роботу в Телеграмі. Я від роботодавця. ― Гм… Ну заходьте… Дідок присів на стільчик біля вікна. Кімната була дитяча. Парта, кроватка, веселенькі шпалери, поличка з анімешними котиками з кролячого хутра. Янка спала в кутку на матрасі, постеленому прямо на підлогу. ― Що за робота, маркетинг? ― спитала вона та зчепила пальці, бо затрусилися. ― Ні-ні, це інше. Підробіток