На роздоріжжі яблуня цвіла

-
На роздоріжжі яблуня цвіла.
Ішли прочани до Єрусалиму.
Я ще білявенькому пілігриму
Води й квітучу гілочку дала,
А він мені - лампадку невгасиму…
Сновидою пережидала зиму.

На роздоріжжі яблуня цвіла,
А я все на дорогу поглядала.
Я їсти, пити, спати перестала,
Неначе скоро я сама цвістиму...
Приїхав. Панотець новий, із Риму.
На церкву золотого подала.

На третій рік, серед курного диму,
Як поверталися з Єрусалиму,
На роздоріжжі яблуня цвіла,
Кривавим цвітом серце повила
І яблука отруйливі вродила.
Я їла… та померти не змогла.


25.08.2008


Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Дощ о двадцятій тридцять

-
 Дощ о двадцятій тридцять. Вулиця замовляла. Тихий і запашистий, наче досвітній сон. Винайшли чудасію, щоби зело буяло,   Не повівало димом з диких північних зон.   Я собі на балконі Київське п’ю медове. Радісні соцмережі ломляться від світлин. Знову отой мотивчик. Нижньомордорська мова. Як же закалібали, лізуть з усіх щілин.   Варфоломій Десятий в нагороднім береті, Басом: «Христо Воскрес!» ― і сяють шеврони риз. Матка народить дронів тільки о двадцять третій. А вже о двадцять п’ятій знову на р*соріз.   З кожного закапелка линутиме козацька, З темних несплячих вікон вилетять сотні бджіл… Кума вже клонували, чілить собі в Ненацьку. Тільки татухи древні та забагато жил.   Робот несе наїдки. Знову козина морда. Чи перепив мастила, чи в калабаню вліз. Вже набрида потроху ця мовчазна погорда. В групі для персоналу пише, що фемініст.   Пиво, пікантні чіпси, крилечко динозавра. Відблиски на пів неба – захід...
Докладніше

Підробіток

-
  Телефон завовтузився в кишені, коли Янка виходила з метро. ― Ну шо там? ― Та нічо, ма, нормально. ― Роботу знайшла? ― Шукаю. Янка цокотіла підборами по асфальту, батон і пляшка кефіру підстрибували в шопері. ― Їсти є шо? ― Є… ― Та да, канєшна… Я тобі посилку вислала. Ти ж іще там живеш, де Нова пошта? Янка хотіла сказати, що вже ні, але змовчала. Ввечері хазяйка квартири постукала до неї в кімнату, мовляв, до тебе прийшли. Розхристана Янка вийшла в коридор. Біля дверей стояв низенький дідок у сірій куртці з капюшоном. ― Я нічого не замовляла! ― налякалася. ― Ні, доцю, я не кур’єр. Ти шукала роботу в Телеграмі. Я від роботодавця. ― Гм… Ну заходьте… Дідок присів на стільчик біля вікна. Кімната була дитяча. Парта, кроватка, веселенькі шпалери, поличка з анімешними котиками з кролячого хутра. Янка спала в кутку на матрасі, постеленому прямо на підлогу. ― Що за робота, маркетинг? ― спитала вона та зчепила пальці, бо затрусилися. ― Ні-ні, це інше. Підроб...
Докладніше

Течуть питання з порваної низки

-
течуть питання з порваної низки волаю до вогненної гори вести уже ілюзію за ніздрі чи хай іще пасеться до пори чи може не позбудуся облуди аж поки не зведуся нанівець чи то голодний пазур коле груди чи то нетерпеливий корінець чи спрямували образи й образи  на мене безліч воскових облич течуть питання тільки обмаль часу бо маю часу доки ще не ніч допоки ще не спохмурнішав промінь не заховалися іржа і лжа допоки чітко споглядаю пломінь у дзеркалі свяченого ножа
Докладніше