Три сонця

три сонця трикутником
три тіні проростають у злото кульбаб
обережно ступаю на кульбабове поле
осідає на плечі пилок сушить вуста
лоскотно в ноги
кожен крок по трепетливій
драконячій спині поля
наче тягнеш ярмо
наче затягуєш зашморг на шиї часу

ген на обрії
сріблясті купи
арки й вікна
червона цятка іде чи біжить
цих дивохмарних башт учора ще не було
значить плине спливає час
і для цих бессмертних квітів
і для трьох верб у колодязя
на золотому полі
під трьома сонцями
чиї тіні разом із моєю
проростають у кульбабове злото

три сонця
три верби
колодязь
коливається зелена завіса
біля коріння мої вчорашні сліди
шкода що лише мої
дивно — чимдалі тікаєш куди подалі
а потім радієш слідам на піску

вода в колодязі
вже піднялася
солодка стала й прозора
зірка в колодязі
вже проросла з води
у сонячні зайчики
що грають у гіллі трьох верб

наступного разу я принесу живці
я посаджу яблуневий садок
нехай проростає огорожею в поле
нехай обнімає ці старезні верби
нехай процвітає в кульбабове злото
під трьома сонцями в огорожі дивохмарних башт


22.04.2012