Хижу, несамовиту


Хижу, несамовиту, викачану в багні,
Господи, цю огиду не притлумляй мені.

Хай потягнеться хрустко, шусне за виднокрай,  
Хай відшукає пустку, рівну, хоч конем грай,

Хоч до знесили гицай, наче стонадцять дзиґ,
Бо напущу невмисне на безневинних цих.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Підробіток

У лісі, на базарі, в передмісті

Безмісяччя