Десь у глухому краї

Десь у глухому краї, і на свята, і в будні,  

Їхали степом фури, бігали степом дурні,

Повороткі сороки дурням волали гасла,

Поки звели дурисвітові, бач, піраміду масла.

Вигнали аж до місяця, всі грудочки докупи –

Змаж собі горло, паво, щоб не свербіло в дупі.

Хай же тобі смакує, паво, гризи поволі

Латочку цю, що ледве вициганив у долі.

Їж і радій, дурисвіте, в миті свої останні,

Бо коли сонце зійде, маслечко те розтане.


Verbyna